Україна зазнала серйозних збитків у своїй енергетичній інфраструктурі внаслідок військових дій. За оцінками, наданими владою України, енергетичними компаніями та іншими джерелами, збитки зросли в п’ятеро порівняно з оцінкою на 1 червня і перевищили 10 мільярдів доларів. Найбільші збитки станом на кінець 2022 року припали на сферу електроенергетики, яка понесла збитки на суму близько 6,5 мільярда доларів. З цієї суми, 3,9 мільярда доларів становили збитки у секторі генерації електроенергії, а 1,9 мільярда доларів — у секторі передачі електроенергії. Від початку великої війни, російські війська активно націлювалися на об’єкти української енергетики. Енергосистема України витримала сотні атак і навіть пережила перший блекаут в своїй історії. Пошкоджено близько 50% енергетичної інфраструктури країни.
Серйозні збитки також були завдані зеленій енергетиці, яка до початку конфлікту становила понад 13% виробництва електроенергії в країні та збільшувала свої потужності. Восени 2022 року, майже всі вітрові електростанції та половина сонячних електростанцій були вимушено виведені з експлуатації. Це призвело до зменшення частки відновлюваних джерел енергії в енергобалансі країни більш ніж удвічі.
Військові дії суттєво пошкодили енергетичну інфраструктуру України, включаючи генераційні підприємства, передачу електроенергії та відновлювані джерела енергії. Відновлення та компенсація збитків вимагатимуть значних зусиль та інвестицій для відновлення енергетичної системи країни.
Як отримати компенсацію? Алгоритми дій
Розпочати процедуру отримання компенсації за збитки, важливо правильно зафіксувати пошкодження та зібрати необхідну документацію. Нижче наведений покроковий алгоритм, який полегшить цей процес:
І. Фіксація стану майна до пошкодження:
- Зібрати фотографії майна до пошкодження.
- Визначити балансову вартість майна для юридичних осіб.
- Зібрати документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно або його придбання.
ІІ. Відновлення втрачених документів (за потреби):
- Звернутися до особи або органу, що видавав документи, для отримання дублікату.
- Якщо отримання дублікату неможливе, звернутися до суду для відновлення документа.
ІІІ. Збір фактів про пошкодження:
- Зібрати дані про бойові дії, влучення снарядів тощо на місці розташування майна.
- Використати повідомлення ЗМІ, наприклад, скріншоти з сайтів інформаційних агентств.
ІV. Фіксація пошкодження:
- Викликати фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) для фіксації факту пошкодження, складання акту обстеження та перевірки безпеки території.
- Звернутися до поліції для фіксації причини пошкодження та отримання протоколу.
- Подати заяву про пошкодження майна в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через додаток “Дія” або через нотаріуса.
- Скласти акт обстеження майна спеціальною комісією, створеною органом місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями.
- Внести дані про пошкоджене майно в Реєстр пошкодженого майна, зазначивши тип майна, адресу, інші технічні характеристики та опис пошкодження.
V. Оцінка і фіксація збитків:
- Залучити свідків для підтвердження обставин пошкодження майна.
- Здійснити експертну оцінку збитків відповідно до методики.
- Звернутися до ЦНАП або судових інституцій для отримання компенсації.
VI. Власне компенсація:
Експертна оцінка відповідно до методики, звернення до ЦНАП, звернення до судових інституцій.
Цей алгоритм допоможе вам впоратися з процесом отримання компенсації за збитки.
Війна не завадила розвитку відновлюваної енергетики в Україні, натомість вона стала поштовхом для більш швидкого розповсюдження ВДЕ в країні. За останні 10 років вартість сонячних панелей значно знизилась на 90%, що робить їх більш доступними для домогосподарств. Однак, системи накопичення енергії залишаються досить дорогими. Тут можуть бути застосовані моделі підтримки від держави, які сприяють розвитку цієї галузі. Збільшення попиту на сонячні електростанції та інші форми ВДЕ свідчить про зростаючу потребу в енергетичній незалежності та стійкості.
